влучити


влучити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • влучити — див. влучати …   Український тлумачний словник

  • влучити — [ўлу/чиетие] = улучити чу, чиеш; нак. уч, у/чтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • влучити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • улучити — влучити, улучати, влучати (про людину кидаючи щось / стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю тощо досягати цілі), у[в]цілити, у[в]ціляти, поцілити, поціляти, у[в]дарити, у[в]даряти, у[в]гатити, у[в]гачувати, у[в]садити, у[в]саджувати …   Словник синонімів української мови

  • вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… …   Український тлумачний словник

  • вицілити — лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль …   Український тлумачний словник

  • влучений — (улу/чений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до влучити (улу/чити) 1) …   Український тлумачний словник

  • влучення — (улу/чення), я, с. Дія за знач. влучити (улу/чити) 1) …   Український тлумачний словник

  • метати — мета/ю, мета/єш і мечу/, ме/чеш, недок., перех. 1) Те саме, що кидати 1). || Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. 2) Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. || Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати,… …   Український тлумачний словник

  • мітити — I мі/чу, мі/тиш, недок., перех. Ставити мітку на кому , чому небудь. II мі/чу, мі/тиш, недок., неперех. 1) в кого – що. Прагнути влучити; цілитися. 2) з прийм. в і знах. в., розм. Намагатися обійняти яку небудь посаду, стати кимось. || в кого, на …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.